ЧАРІВНА СИЛА ТАЛАНТУ ЄВГЕНА ГУЦАЛА

 

14 січня Україна відзначає 85-літній ювілей талановитого майстра слова, українського письменника-шестидесятника, поета, прозаїка, новеліста і публіциста, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, літературної премії імені Юрія Яновського. Його твори перекладені багатьма мовами світу.

Народився Євген Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старий Животів Оратівського району Вінницької області в сім’ї сільських вчителів.

У 1959 р. після закінчення Ніжинського педінституту працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник» (нині «Український письменник»), а згодом повністю зосереджується на професійній літературній роботі. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходять нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та ін.

У 1960-ті роки, поряд із ліричними оповіданнями, етюдами, замальовками, поезіями у прозі, з'являються друком дві повісті Є. Гуцала — «Мертва зона» (1967) та «Родинне вогнище» (1968, інша назва — «Мати своїх дітей»).

На початку 1970-х років виходять друком лірико-психологічна повість «Дівчата на виданні», дилогія «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».

Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії.

До цієї дати у бібліотеці оформлено книжкову виставку-ювілей    

"Чарівна сила таланту Євгена Гуцала".Запрошуємо до перегляду!