ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ!

 

Крути – наша гордість і слава,

Там соколи юні у вічність пішли.

На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

Крути, 29 січня 1918 року... Саме цього дня в 1918 році поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя герої зупинили наступ ворога на два дні.

Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

Напередодні Дня пам'яті Героїв Крут у Байрацькій бібліотеці-філії проведено історичний діалог "За свободу України полягли її сини". Також користувачі книгозбірні ознайомилися з літературою, присвяченою цим подіям, представленою на книжковій виставці-реквіємі "Крути: і сум, і біль, і вічна слава!"

 

СКОРБОТНА СВІЧКА ПАМ'ЯТІ СВЯТОЇ

 

27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту.

Голокост – одна із наймасштабніших трагедій в історії людства, яка змушує замислитись над цінністю життя, свободи та миру.

Жертвами Голокосту на українських землях стали мільйони убитих за етнічною, расовою та релігійною ознаками. Українці завжди пам’ятатимуть найстрашніший злочин нацизму, згадуючи Освенцим, Варшавське гетто, Бабин Яр та інші місця загибелі жертв Голокосту.

Про ці трагічні події ви зможете прочитати в документах та книгах, які пропонує виставка-факт

"Трагедія Голокосту: історія та долі".

УКРАЇНА ЄДИНА

 

Ми всі одна сім'я,

Єдина ми родина

Мільйони різних "Я",

А разом – УКРАЇНА !

22 січня ми святкуємо День Соборності України – день, що символізує єдність земель України. Зараз, як ніколи раніше, День Соборності України – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі кордони не зможуть нас розділити. 

Напередодні Дня Соборності користувачі бібліотеки ознайомилися з книжковою виставкою історичної події "В єднанні сила і міць", матеріали якої знайомлять з історичними фактами про Україну, про боротьбу українського народу за соборність своїх земель, про тернистий шлях України до Соборності.

Вітаємо всіх з Днем Соборності!

Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм. Нехай в кожній родині панує мир, спокій та взаєморозуміння!

СВЯТО ВОДОХРЕЩА

 

19 січня українці святкують велике християнське свято — Хрещення Господнє або Водохреще. Головний символ свята — вода, яка в ніч стає чудотворною, омиває всі гріхи та дарує світле щастя.  Хрещення Господнє або Богоявлення — традиційне християнське свято, яке проходить з 18 на 19 січня.  З цим святом в українців пов’язано багато традицій і обрядів. 18 січня, напередодні свята, християни тримають піст, вживають лише пісні страви. Ввечері вся сім’я збирається за святковим столом, на якому представлені страви з рису, меду, смажена риба та кутя. А ранком 19 січня - святять воду в церкві та купаються в ополонці. Вважається, що в цей день вода стає святою, здатною змити всі гріхи. Святу воду потім тримають вдома на протязі року. Її дають пити тяжкохворим, а також освячують приміщення. Також на Водохреща прийнято щиро вітати своїх близьких і рідних зі святом.

     Пізнати українські народні традиції, звичаї та історію свята читачам допоможе література, яка представлена на книжковій виставці-інсталяції "Хрещення Господнє – свято Водохреща".

ГІМН УКРАЇНИ – НАЙБІЛЬША СВЯТИНЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

 

30 років тому, 15 січня 1992 р., Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію національного гімну України на музику М. Вербицького.

 Гімн України – найбільша святиня українського народу,  найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь, це пісня, яка змушує кожного з нас підніматися при перших же акордах. Знамениті слова музичного твору  написав етнограф М. Чубинський ще у 1862 році.

Цікаві  факти про гімн України

1. Вірш "Ще не вмерла Україна" Павло Чубинський написав у місті Києві, на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарева.

2.   Спочатку, автор музики, Михайло Вербицький, написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору.

3.  Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня "Ще не вмерла Україна" звучала як національний гімн при УНР (Українська  Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.  

4. Хоча, протягом національно-визвольних змагань "Ще не вмерла Україна" звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України.

5.  Згідно з пропозицією колишнього Президента України, Леоніда Кучми, перша строфа гімну була змінена:"Ще не вмерла України і слава, і воля".

ЧАРІВНА СИЛА ТАЛАНТУ ЄВГЕНА ГУЦАЛА

 

14 січня Україна відзначає 85-літній ювілей талановитого майстра слова, українського письменника-шестидесятника, поета, прозаїка, новеліста і публіциста, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, літературної премії імені Юрія Яновського. Його твори перекладені багатьма мовами світу.

Народився Євген Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старий Животів Оратівського району Вінницької області в сім’ї сільських вчителів.

У 1959 р. після закінчення Ніжинського педінституту працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник» (нині «Український письменник»), а згодом повністю зосереджується на професійній літературній роботі. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходять нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та ін.

У 1960-ті роки, поряд із ліричними оповіданнями, етюдами, замальовками, поезіями у прозі, з'являються друком дві повісті Є. Гуцала — «Мертва зона» (1967) та «Родинне вогнище» (1968, інша назва — «Мати своїх дітей»).

На початку 1970-х років виходять друком лірико-психологічна повість «Дівчата на виданні», дилогія «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».

Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії.

До цієї дати у бібліотеці оформлено книжкову виставку-ювілей    

"Чарівна сила таланту Євгена Гуцала".Запрошуємо до перегляду!

СМАЧНА РІЗДВЯНА КАЗКА

 

Темніє...І зірочка в небі вже сяє...

Святвечір...Родина до столу сідає

Кутя вже стоїть і запалені свічі

Чекання і радість на кожнім обличчі

Різдво Христове – одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за різноманітністю народних обрядів. Свято, яке з нетерпінням чекають у кожній сім'ї. На Свят-вечір трапезу накривають з 12 пісних страв. Обов’язково робляться кутя (пшенична або рисова каша з медом, маком та родзинками) і узвар (компот із сухофруктів). 7 січня на сімейній вечері вже можуть бути присутніми будь-які страви. З цього ж дня починаються святкові 12 днів. Господині прагнуть наготувати смачненького, щоб потішити рідних.

Щоб доторкнутися до справжніх перлин народної мудрості відвідувачам бібліотеки презентовано народознавчу веселку "Різдво колядує добром під вікном". З легенд та переказів присутні дізналися про традиції святкування Різдва в Україні, хто і коли має колядувати, щедрувати та засівати, які страви повинні бути на святковому столі. А підібрати святкове меню допоможе літературно-кулінарне асорті «Смачна різдвяна казка», де підібрані книги і журнали з рецептами святкових страв.

Нехай це чарівне свято наповнить ваше життя світлом,теплом, радістю і благополуччям!