ЖНИВА СКОРБОТИ

 

Скорботна свічка пам'яті святої.

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

 

Голод...Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-33 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

До Дня вшанування світлої пам'яті жертв голодомору в Україні 1932-33р.р. у Байрацькій бібліотеці-філії оформлена книжково-ілюстративна виставка - реквієм "Жнива скорботи", де представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації.